Вітаю!

ВІТАЮ ВАС!

15.06.18

Бібліографічні пам’ятки


Бібліографічні пам’ятки: поради укладачеві


У сучасному світі бібліографія – одна з важливих галузей науково-практичної діяльності, завданням якої є інформування користувачів про друковані та електронні документи з метою поширення їх у суспільстві.
Сьогодні бібліотеки як інформаційні центри покликані створювати необхідні умови для реалізації конституційного права на вільне отримання інформації із загальнодоступних джерел. Тому видавнича діяльність бібліотек як один з напрямів інформування користувачів, просування книги та читання, має велике значення.
    Основоположним документом інформаційно-бібліографічної діяльності є ДСТУ 7.0-99 «Інформаційно-бібліотечна діяльність, бібліографія: Терміни та визначення». Він виділяє три основних типи бібліографічних посібників – бібліографічний покажчик, бібліографічний список і бібліографічний огляд.
За формою бібліографічні посібники можна розділити на дві групи: посібники великих форм та посібники малих форм.
Великими формами визнано вважати бібліографічні покажчики, путівники, нариси та огляди, бібліографічні антології та енциклопедії.
    Малі форми бібліографії – рекомендаційні списки літератури, пам'ятки, закладки, листівки, буклети, плани читання тощо.
   Традиційно бібліотеки створюють універсальні, тематичні, краєзнавчі, персональні, поточні, анотовані посібники переважно малих форм. Вони випускають широке коло інформаційно-бібліографічної продукції для різних категорій користувачів, орієнтуючись на їх читацькі запити і потреби та враховуючи вікові особливості.
   Останнім часом набули популярності саме малі форми рекомендаційної бібліографії, тому що допомагають своєчасно донести до читача інформацію про нову літературу, письменників, важливі події – про все, що цікаво користувачеві.
Бібліографічна пам’ятка - мала форма бібліографічного посібника, призначена допомогти читачам у первинному знайомстві з літературою про діяльність будь-якої особи або про суспільно значущу подію.
      Її завдання – привернути увагу до творчості або певної особи, дати загальне уявлення, тому «Пам'ятка» рекомендує читачеві необхідний мінімум літератури з цього питання.
    Часто бібліотекарі складають «Пам’ятки», присвячені відомим землякам або творчості письменників. Останні є складнішими. Їхня мета – познайомити читача з основними творами письменника, діяча мистецтва тощо, а також допомогти у вивченні його творчої біографії.
Для бібліографічного списку літератури, який ви плануєте розмістити у «Пам'ятці», відбираються найбільш цінні видання творів письменника, а також література, присвячена його життю і творчості: спогади, видання документального та біографічного характеру, художні твори різних жанрів. Щоб «Пам’ятка читачеві «була оригінальною за змістом, слід включити до неї також цікаву інформацію з книг, нарисів, матеріали з журналів та збірників, присвячені даній особі.
Бібліографічна пам’ятка складається з таких розділів:
передмова (або вступ) з короткою біографічною довідкою (необхідні фактичні відомості та інформація про історію написання творів);
бібліографічний огляд основних творів письменника, в якому аналізується й оцінюється його творчість. Цьому розділу відводиться центральне місце у «Пам’ятці»;
список основних видань і публікацій (якщо в бібліотеці один і той ж твір представлений у різних виданнях, то вибирають одне, більш нове видання або видання, яке має науково-довідковий апарат).
короткий список літератури про життя і творчість (спочатку приводять бібліографічні описи книг, що характеризують життя і творчість в цілому, а потім літературу про окремі періоди і конкретні твори).
Той же самий принцип використовується при укладенні бібліографічної пам'ятки про визначну подію: опис події, по можливості з фотографіями або ілюстраціями, та рекомендаційний список літератури.
Привабливі пам’ятки своїм обсягом: з їх змістом можна швидко ознайомитись, при цьому отримавши достатньо інформації; крім того, посібники «малої форми» оформлюються яскраво, забезпечені невеликими рекомендаційними анотаціями. Особливу увагу слід приділити художньому оформленню посібника. Переважно бібліографічні пам'ятки оформлюються у вигляді буклету.
Складання «Пам’ятки читачеві» – робота відповідальна і творча, яка вимагає постійного удосконалення професійної майстерності.
Джерело: http://biblio.lib.kherson.ua/bibliografichni-pamyatki.htm


31.05.18

У вільну хвилинку



Швидкочитання - вигадка
     МОЗ України розкрило страшну таємницю: перекис водню не допомагає при пораненнях. Давайте, бібліотекарі, підхопимо ініціативу і допоможемо українській громаді розпрощатися ще з якимось міфом. Вуді Ален якось пожартував: «Я закінчив курси швидкочитання. Мене там навчили читати текст по центру внизу сторінки. Після закінчення курсу я прочитав «Війну і мир» за 20 хвилин. Це щось про Росію». Кожен, напевно, хотів би опанувати якісь спеціальні методики, щоб без надзусиль вдвічі, чи навіть втричі збільшити свою швидкість читання. Шкода, але подібних магічних технік не існує, більшість людей читає приблизно 300 слів за хвилину, і зі збільшенням швидкості розуміння та запам’ятовування прочитаного стрімко знижується

     У деяких випадках допустимо пожертвувати розумінням в обмін на швидкість, наприклад, коли шукаєте у тексті якийсь конкретний фрагмент. Однак, для хорошого розуміння вам потрібно буде уповільнитись до 200-400 слів за хвилину, а подекуди доведеться ще й перечитувати текст для кращого запам’ятовування. 

     Popular Science пропонує використовувати кілька немагічних прийомів, які допоможуть покращити швидкість читання: 
Попередньо переглядайте текст для пошуку маркерів, що допоможуть швидко виявити центральні ідеї (зміст, назви розділів, курсив, підкреслення ітп.); 
Дослідження показують, що люди краще читають тексти надруковані на папері, ніж з ноутбуків, смартфонів, чи електронних читанок; 
Якщо, все таки, ви читаєте з електронних ґаджетів, то налаштуйте оптимальний розмір шрифту, адже зі збільшенням розміру букв зростає і швидкість читання; 
Створюйте нотатки для кращого запам’ятовування; 
Збільшуйте свій словниковий запас! Коли ви знаєте більше слів, то скорочуєте витрати часу, що потрібні для їх вірного декодування. 
Словом, читання – швидкий канал отримання інформації, що добре підходить для більшості цілей. Багато читайте, і з прочитаним до вас прийде і швидкість, і розуміння, і стаття в Scopus.



15.05.18

Бібліотека нашої мрії

Публічна бібліотека Амстердама 
моїми очима, 
або Central Library (Openbare Bibliotheek)
  Так сталося, що в травні 2018 року я побувала в Амстердамі. Після захоплюючих екскурсій  по каналах річки Амстел і по вуличках міста, я не могла не відвідати публічну бібліотеку Амстердама.



            Це величезний будинок на набережній, недалеко від центрального залізничного вокзалу. Бібліотека заснована в 1919 році, площа бібліотеки 28 000 кв. м. Вхід до будівлі абсолютно безкоштовний і не потрібно показувати будь-який документ. 
Користування фондом бібліотеки для молоді (до 19 років) безкоштовне. Якщо ваш вік з 19 до 22 років, ви повинні заплатити 35 євро в рік, якщо старше - 25 євро в рік. 


Бібліотека має 8 поверхів, включає в себе повністю автоматизовані абонементні зали і безліч спеціалізованих читальних залів. На кожному поверсі є робочі місця. У всьому будинку безкоштовний Wi-Fi, скрізь є розетки для ноутбуків. Ви можете прийти зі своїм ноутбуком або скористатися одним із комп'ютерів.




      
     У так званій «Зоні тиші» можна спокійно почитати книгу, розташувавшись в зручному кріслі, знаючи, що тебе не турбуватимуть ні телефонні дзвінки, ні розмови інших відвідувачів. А якщо хочеться повністю усамітнитися та зосередитися, відвідувачам запропоновані приміщення або спеціальні кабінки.



           На першому поверсі бібліотеки розташований відділ дитячої літератури. Це як окремий різнокольоровий рай з диванчиками, іграми та іграшками. Інтер'єр дитячого відділу нагадує сучасну казку: юні читачі можуть користуватися витіюватими сходами, вигадливими кріслами і пуфами.





          Не менш захоплююче видовище являють собою мультимедійні зали бібліотеки. Внутрішньо простір приміщень об'єднано єдиним світловим рішенням, що створює затишок і комфорт, поряд зі штучним освітленням всюди є доступ природного світла.





          На другому поверсі бібліотеки є кінозал. Диски можна переглянути тут або взяти додому. 
          Атмосфера всередині будівлі створює відчуття комфорту і відпочинку, тут можна спокійно посидіти, почитати книгу перед вікном і спостерігаючи прекрасні види Амстердама.



       Бібліотека має чудовий внутрішній дизайн. На двох верхніх поверхах розташовуються комфортні зали для ділових зустрічей, конференцій. Чотири спеціально обладнані кімнати носять назви на честь імен відомих письменників Нідерландів: Харрі Муліша, Хелен Хаасс, Симона Вестдейка і Симона Карміггелта. 



         На сьомому поверсі бібліотеки розташований величезний ресторан самообслуговування V & D La Place, тут же відкрита тераса ресторану, де можна помилуватися прекрасним видом на річку Амстел, музей Немо, частину міста Амстердам.



        Звичайно, туристу складно оцінити бібліотеку в повній мірі, але потрапивши всередину, я зрозуміла, що це не тільки осередок інформації, а дійсно культурне середовище. Можу сказати, що таку бібліотеку хочеться відвідувати знову і знову.
    


24.04.18

Курси підвищення кваліфікації

Проходження І етапу курсів підвищення кваліфікації на базі Державного вищого навчального закладу 
«Університет менеджменту освіти» 
Національної академії педагогічних наук України.


04.04.18

Участь у Всеукраїнській науково-практичній конференції



03 квітня 2018 року. НМЦ ПТО у Запорізькій області бере участь у Всеукраїнській науково-практичній конференції "Досвід та перспективи розвитку інклюзивної освіти в Україні: регіональний аспект".

21.03.18

Семінар-практикум бібліотекарів


Семінар-практикум бібліотекарів закладів професійної освіти Запорізької області

20 березня 2018 року на базі Науково-методичного центру професійно-технічної освіти у Запорізькій області відбувся обласний семінар-практикум бібліотекарів закладів професійної освіти Запорізької області. Практичний семінар присвятили актуальній темі: «Використання інноваційних технологій в практиці роботи бібліотеки». 
Відкрила роботу семінару-практикуму методист Науково-методичного центру професійно-технічної освіти у Запорізькій області Мухіна Л. І., яка звернула увагу присутніх на те, що зміни, які відбуваються навкруги, потребують нових рішень, нових підходів у роботі бібліотек. Далі у своєму виступі вона ознайомила учасників з теоретичними засадами інновацій в бібліотеках.
В ході семінару були розглянуті питання щодо створення комфортних умов та впровадження інноваційних форм роботи з користувачами.
Писанець В.В., в.о. директора КЗ «Запорізька обласна бібліотека для юнацтва» ЗОР ознайомила колег з досвідом роботи щодо впровадження нових форматів в роботу сучасної бібліотеки, презентувала фотоальбом «Події року 2017».
«Як зацікавити молодь бібліотечними електронними ресурсами?» - з такою презентацією виступила Головченко А.І., бібліотекар І категорії КЗ «Запорізька обласна бібліотека для юнацтва» ЗОР.
Досвідом роботи ділилися бібліотекарі закладів професійної освіти Запорізької області. Учасники семінару мали змогу ознайомитися з новими формами роботи, які використовує  бібліотекар ДНЗ «Запорізький політехнічний центр професійно-технічної освіти» Миколаєнко О.В.: літературний квест, гра «клубок уваги», презентації Pecha Kucha, театр бібліотеки та інші.
Бібліотекар ДНЗ «Запорізький центр професійно-технічної освіти водного транспорту» Крючкова Л.О. запросила учасників семінару здійснити віртуальну подорож вулицями Запоріжжя з використанням Google карти.
Практична частина семінару продовжилася тренінгом «Критичне мислення», який провела Шоя В. К., старший викладач ДНЗ «Запорізький політехнічний центр професійно-технічної освіти».
Обмін досвідом виявився дуже корисним, адже зробити бібліотеку яскравою, показати нестандартний зміст і форму – завдання не із легких.








01.03.18

До Вашої уваги

Е-library

На офіційному сайті Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України створено власну міні e-library в якій розміщено, у вільному доступі, більше ста електронних ресурсів (підручників, навчальних посібників, монографій, словників, методичних рекомендацій та ін.), які висвітлюють результати науково-дослідної роботи ІПООД та опублікованої позапланової продукції з 2011 по 2017 роки. Переглядаємо, завантажуємо і ділимось з іншими…бо далі буде ще більше).
     Отже, якщо Ви шукаєте сучасні праці у галузі педагогічної освіти, освіти дорослих, психологічної освіти, порівняльної педагогіки та багато іншого тоді Вам сюди
 http://ipood.com.ua/e-library/

24.02.18

Соціальні мережі і бібліотека


Соціальні мережі. Виходимо з зони свого комфорту

Соціальні мережі для бібліотек є однією з найголовніших можливостей реклами своєї діяльності та послуг. Крім того, соціальні мережі – це найменш затратний вид піару та найбільш зручний, адже важливі інструменти, а це – комп’ютерне робоче місце та доступ до Інтернету є на сьогодні майже у кожній бібліотеці, у тому числі і сільській.
Для  ефективного використання можливостей соціальних мереж у власній медіа діяльності, бібліотекарям потрібно:
визначити для себе найбільш оптимальну соціальну мережу орієнтуючись на своїх користувачів (тобто в якій соцмережі зосереджена найбільша кількість як стаціонарних так і потенційних відвідувачів бібліотеки);
зорієнтуватись в можливостях, які відкривають перед бібліотекою сучасні соціальні мережі;
відмінно володіти мережевим етикетом;
навчитись якісно піарити свою сторінку у мережі та здобути прихильників.

Як говорив всім добре відомий Білл Гейтс: «Якщо вас немає в Інтернеті, вважайте, що ви не існуєте». І дійсно, в сучасних умовах масової інтеграції в мережу Інтернет, робота бібліотеки не повинна залишатись осторонь інновацій. Існує доволі влучна констатація факту: «якщо захід було проведено і ніде про нього не було написано – вважайте, що його не відбулось, а якщо захід не було проведено, але про нього було написано – він відбувся». Якщо місцеві ЗМІ не завжди можуть надати потрібну інформаційну підтримку, то соціальні мережі дають можливість найбільш оперативно анонсувати діяльність бібліотеки широкому колу онлайн користувачів.
Існує три основні види соціальних мереж:
соціальні мережі на загальну тематику
(спрямовані на підтримку і налагодження вже існуючих контактів та пошук нових знайомих);
ділові соціальні мережі (спрямовані на професійний розвиток та побудову кар’єри);
спеціалізовані соціальні мережі (займають певну нішу в своєму секторі, і збирають аудиторію за конкретними інтересами: музика, хобі, плітки тощо).
Які можливості дають соціальні мережі для бібліотеки?
Насамперед, присутність бібліотеки у будь-якій соціальній мережі дозволяє їй рекламувати себе як культурно-освітню та дозвілеву організацію, і що саме головне – поширювати інформацію про майбутні події та події, які вже відбулися. Соціальні мережі дають можливість ділитись інформацією з  постійними та потенційними користувачами або партнерами бібліотеки, а також просувати поточні та минулі проекти, ділитись з віртуальними користувачами своїми успіхами та досягненнями. Крім того, за допомогою соціальних мереж бібліотекарі можуть залучати громадськість до різного роду обговорень з метою визначення пріоритетних напрямів подальшої діяльності бібліотеки, оголошувати конкурси та проводити їх в режимі онлайн, нагадувати своїм користувачам про заборгованість і т. д.
Як знайти свого постійного відвідувача в мережі?
По-перше, потрібно знайти свій сегмент і писати про те, що дійсно цікаве для самого дописувача. Зокрема, якщо сторінка створюється для бібліотеки (реєструвати у соцмережі її потрібно офіційно, під затвердженою назвою як в Положенні про бібліотеку) тоді і писати потрібно про роботу бібліотеки, її соціокультурну, проектну діяльність, партнерів та друзів тощо. У своїх постах слід використовувати відео та зображення. Якщо це пости про соціокультурну діяльність їх обов’язково потрібно підкріплювати відео або фотоматеріалами. Публікації у соціальній мережі повинні бути регулярними, щоб онлайн-користувач «вловив хвилю» періодичності наповнення сторінки бібліотеки і знав наперед, коли на нього чекає нова інформація. Обов’язково, перед тим, як постити нову інформацію перевіряйте її на орфографію, редагуйте помилки, адже потрібно виробити авторитетність бібліотеки та довіру до неї у свого читача.
Спілкування з відвідувачами сторінки бібліотеки у соціальній мережі є важливим чинником її популярності. Віртуальні читачі відчувають, що їхня думка важлива, що завжди є куди звернутись за допомогою у вирішенні будь-яких інформаційних потреб тощо. Тому завжди потрібно запитувати своїх прихильників у соціальних мережах, що саме вони хочуть почути, в яких темах для обговорення хочуть брати участь, завжди відповідати на коментарі тощо. Існує прекрасна функція в мережі під назвою реблогінг – це коли різні групи у соціальних мережах домовляються про взаємну підтримку та рекламу. Це чудова можливість привернути до своєї сторінки ще більшу кількість відвідувачів. Для привернення уваги до сторінки бібліотеки у соціальній мережі варто також брати активну участь в обговореннях інших учасників соцмережі, лайкати інформацію друзів (відмічати як ту, що сподобалась), репостити вподобану інформацію та бути активним в обговореннях які стосуються життя громади.
Що таке мережевий етикет і чому потрібно його дотримуватись?
Мережевий етикет або Нетикет – («netiquette»; від англ. network etiquette) – це правила поведінки, спілкування, традицій у мережі Інтернет. Хто встановлює ці правила і навіщо? Адже мережа Інтерент – це ніби всесвіт вседозволеності та свободи, і навіщо обмежувати себе певними рамками? Правила Нетикету встановлюють користувачі мережі. Так само як і в реальному світі, у віртуальному теж повинні бути свої правила етикету. Саме від того, який відсоток користувачів дотримується правил віртуального спілкування, залежить зручність існування в мережі всіх інших. Краще не писати повідомлення суцільними заголовними літерами, текст повинен мати читабельний вигляд. Потрібно дотримуватись також трьох «НЕ»: не провокувати скандалів, не переходити на особистості та не пропагувати/не заохочувати протизаконні дії. Також, не варто розміщувати на сторінці бібліотеки комерційну рекламу та спам – це може знизити відвідуваність сторінки. Інколи на сторінці бібліотеки у соціальній мережі можуть залишатись негативні коментарі. Не варто відразу видаляти такі коментарі, а звернути увагу які вони: емоційні, агресивні чи це зважена критика. Якщо критика дійсно конструктивна, потрібно дати на неї спокійну, зважену відповідь та знайти точки дотику. В своїх відповідях на коментарі потрібно бути ввічливим, професійним, подякувати та аргументувати свою думку. Звісно, краще не мовчати, але чи завжди варто відповідати? Потрібно пам’ятати про правило трьох «НЕ» та не провокувати або ж брати участь у скандалах та образах.
Для того, щоб знайти та втримати свого онлайн читача, потрібно доволі багато часу та зусиль. Пам’ятка про те, що ваша аудиторія завжди на клік від того, щоб прийти або піти від Вас, повинна надихати та тримати в тонусі.

Джерело: http://bit.ly/1tQQ9ZK


22.02.18

Українська літературна мапа


Українська літературна мапа

     Літературним порталом Litcentr запущено он-лайн каталог “Українська літературна мапа”. Це каталог організацій та культурних установ, ініціативних груп та творчих спілок, що займаються літературними проектами в Україні. До розміщення інформації у Каталозі також запрошуються Локації та ЗМІ, що відкриті до співпраці в рамках літературних проектів та культурних ініціатив.
     Платформа сприяє зручному пошуку партнерів та сприяння налагодження співпраці між інституціями, що займаються реалізацією культурних проектів та промоцією літератури в Україні.


20.02.18

Електронна чи друкована книга?


Електронна чи друкована книга? Вибір за Вами

В еру активної інформатизації суспільства ми, бібліотекарі, досить часто стикаємось з питанням, яка книга краще: паперова чи електронна? До бібліотек все частіше починають звертатись за книгами саме в електронному форматі, так як і самі бібліотеки сьогодні себе позиціюють як сучасні, інформаційно-інноваційні центри – і це нормально. Але ніхто з бібліотекарів не скаже, що паперову книгу користувачі беруть рідше, ніж книгу в електронному форматі, тому що друкована книга ще тримає свої лідируючі позиції. І причина не в тому, що вітчизняні бібліотеки не мають вільного та безкоштовного доступу до більш ширшого кола сучасних, популярних електронних видань. Друкована книга увійшла в нову стадію відродження. А щоб ця книга читалась в бібліотеці, вона перш за все там повинна бути – нова, популярна, цікава, в якісній палітурці.
Навіть судячи по собі, можу сказати, що є книги, яких немає у бібліотеці і немає можливості їх купити в книгарні, але дуже хочеться почитати. Тоді звісно альтернативою стає електронна книга. Читати в електронному вигляді дуже зручно в дорозі, у черзі, під час обідньої перерви на свіжому повітрі… Та будь-де! Відповідні гаджети не займають багато місця, його можна кинути і в кишеню, але чи безпечні вони, і як насправді читання з електронного пристрою сприймає наш організм – це вже інше питання.

Якщо питання шкідливості читання в електронному вигляді можна поки що опустити (занадто багато факторів сьогодні впливає на наше здоров’я, а нам вже особисто обирати допомагати його руйнувати або ж ні), то питання сприймання електронної інформації людиною можна і торкнутися.
Наприклад, норвезькі дослідники стверджують, що при читанні з електронних носіїв, людині важче зрозуміти і запам’ятати сюжет твору.
Вчені з університету Ставангера дали 50-ти читачам розповідь Елізабет Джордж на 28 сторінок. Половина з них мали Kindle для читання, а решта – книжку в м’якій обкладинці. Учасників потім попросили згадати аспекти історії, включаючи об’єкти, персонажів, обстановку.
Дослідження показало, що якщо такі фактори, як співпереживання героям, занурення в історію і розуміння читачем розповіді були відносно схожі, Kindle читачі були «значно гірше», коли їх попросили передати події історії в правильному порядку.
Автор спостереження Anne Mangen: «Коли ви читаєте на папері, ви можете відчути пальцями купу сторінок, зростаючих зліва, і тих, що зменшуються справа». Також Mangen, на підставі результатів іншого експерименту, говорить про те, що норвезькі підлітки краще розуміють текст з паперу, а не з цифрових пристроїв.
Раніше, вчені Прінстона з’ясували, що записування від руки набагато ефективніше, ніж друкування на ноутбуці.


14.02.18

Бібліотеки майбутнього


10 бібліотек майбутнього, які вже існують

Так приємно бачити, що деякі країни ставлять собі за пріоритет розвивати культуру та пропагувати культурні цінності, і що саме головне – виділяють кошти на будівництво нових, мега сучасних бібліотек з цікавим екстер’єром та внутрішнім дизайном. В такі бібліотеки хочеться приходити і повертатися знову і знову. А працювати в таких бібліотеках – мрія! Пропонуємо вам до уваги сучасні бібліотеки з різних куточків світу в яких ви стопроцентово залишилися б жити!
 1. España Library (Mazzanti & Arquitectos)
Культурний комплекс Biblioteca Parque España відкрився в Медельїні, Колумбія, в березні 2007 року. Відкриття центру було для міста подією величезного значення: воно означало повернення до життя, в якому книги важливіші за зброю – після тривалого періоду заворушень. Для комплексу було вибрано місце на пагорбі, видиме майже з будь-якої точки міста. Побудовані там три будівлі комплексу, здалеку нагадують необроблені валуни і здаються продовженням природного ландшафту.

2. Traverwood Library (inFORM studio)
Нова будівля громадської бібліотеці Traverwood, план якої нагадує гігантського мурахоїда, була побудована в штаті Мічиган, США. Комплекс був цілком споруджений з місцевого ясена, вирубаного на ділянці будівництва. Світле дерево і мінімалістичний еко-дизайн надають бібліотеці виразний скандинавський відтінок.

3. Vennesla Library (HELEN & HARD)
Бібліотека норвезького міста Веннесла включає в себе кафе, навчальний центр і книжкове сховище. Зазвичай читальні зали роблять невеликими, темними і задушливими, щоб світло і повітря не пошкодили книги. Архітектори, які працювали над проектом, відійшли від канону. Вони перетворили бібліотеку в просторий ангар зі світлими стінами, великими вікнами, і величезним вільним простором. Якщо ж читачеві потрібно затишне місце для вдумливого вивчення книги, він може влаштуватися на сидінні всередині однієї з перегородок.

4. Bishan Public Library (LOOK Architects)
Сингапур вкладає великі кошти не лише в промисловість і освіту, а й в міське планування і сучасну архітектуру. Бібліотека Bishan Public Library – класичний приклад сучасного сингапурського містобудування.

5. The Poplar Creek Public Library (Frye Gillan Molinaro Architects)
Проект сучасної Будівлі Громадської бібліотеки міста Чикаго розділений на декілька зон, кожна з якіх відділена кольорами: яскраво-оранжевим, салатовим, жовтимзалежно від призначення приміщення або тематики розміщених в ньому книг. Кольорове кодування вважається найпростішім способом організації людських потоків в громадських спорудах.

6. New Stuttgart Library (Yi Architects)
Зовні будівля міської бібліотеки виглядає, як складна двоколірна головоломка, схожа на кубик Рубика. Відкрите планування внутрішнього простору засліплює великою кількістю світла і білосніжними стінами. Єдиний кольоровий акцент в світлому інтер’єрі – книги. Фонди бібліотеки розташовані по периметру будівлі у всіх на виду. На кожному поверсі розміщена література однієї тематики.

7. Liyuan Library (Li Xiaodong Atelier)
Архітектори зробили все можливе, щоб бібліотека Liyuan неподалік від Пекіна здавалася продовженням навколишнього ландшафту. Багаторівневий інтерєр з численними сходами і полицями різної висоти і конфігурації був натхненний сусідніми пагорбами, а гратки з гілок по всьому фасадулісом навколо.

8. Kanazawa Umimirai Library (Coelacanth K & H Architects)
Бібліотека в Японії повинна бути дуже добре освітленою, з великою кількістю природного світла, але без відволікаючих увагу вікон. Рішення – білі стіни з круглими вікнами-ілюмінаторами та мінімалістичним дизайном інтер’єру.

9. Bibliothek Luckenwalde Town Library (FF Architekten)
Завданням архітекторів було перетворити будівлю старої залізничної станції в публічну бібліотеку з окремими корпусами для дітей і підлітків. Місця в будівлі колишнього вокзалу для дитячого залу не знайшлося, тому проектувальники FF Architekten прибудували до нього похилу конструкцію золотого кольору.

10. Seattle Central Library (OMA)
Нова центральна бібліотека Сіетла вважається зразковою – це споруда, в якій гармонійно поєднуються стиль і функціональність. Спроектована архітектурними зірками з бюро OMA будівля має дуже велику площу і складну конфігурацію.


Інформацію взято з Trendymen , inspired