Міфи про бібліотеку та бібліотекарів

Професія бібліотекаря така ж древня, як і сама книга. Вона загадкова і в той же час знайома навіть дітям. Ніколи жоден спеціаліст не стане в повній мірі розкривати всі секрети своєї професії. Кожен знає,що є таємниці, які відомі тільки у колі тих людей, що працюють в певній сфері. І що сьогодні відомо про бібліотеки та бібліотекарів насправді? Дехто тільки з фільмів знає що в бібліотеці повинна бути тиша, бо там сидить старенька літня жіночка, яка читає за кафедрою книги, а коли не читає, то тихенько дрімає. Чи так насправді? Якщо ви думаєте, що бібліотекар тільки читає книги, то ви таки справді потрапили під вплив міфів, що народилися з фільмів та мультиків. Пропоную перевірити себе.

Флешмоб

     У соцмережах розпочався флешмоб під тегом #мійВіртуальнийКнижковийАрсенал2020, у межах якого читачі розповідають про свої книжкові покупки.Флешмоб націлений на підтримку українських видавців та їхніх видавничих проєктів, а також на те, щоби відтворити соціальний досвід Книжкового Арсеналу в онлайн-форматі.

         До акції вже долучилися не лише читачі, але й письменники, книгарні та видавництва.

BOKMÅL

BOKMÅL — це громадська організація «Культурна ініціатива «БУКМОЛЬ», метою якої є проведення освітньої, культурної, просвітньої діяльності, популяризація читання серед дітей і підлітків та поширення найкращих світових літературних надбань в Україні.

Книга року

Стали відомі переможці конкурсу «Книга року»

21 лютого 2020 року у Колонній залі Київської мерії на урочистій церемонії було оголошено переможців конкурсу «Книга року».

У номінації «Хрестоматія»

Художня класика

Марк АВРЕЛІЙ. Наодинці з собою; ГЕСІОД. Походження богів. Роботи і дні. Щит Геракла; ОВІДІЙ. Любовні елегії. Мистецтво кохання; Метаморфози. – Л.: Апріорі.

ПРОЕКТ "ВСЕ ПРО ЄВРОПУ"

ПРОЕКТ «ВСЕ ПРО ЄВРОПУ: ЧИТАЙ, СЛУХАЙ, ДІЗНАВАЙСЯ В ПУНКТАХ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНФОРМАЦІЇ В БІБЛІОТЕКАХ

Українська бібліотечна асоціація

За підтримки програми Європейського Союзу «Еразмус+» (Жан Моне)

Публічний звіт

У вільну хвилинку

Швидкочитання - вигадка

     МОЗ України розкрило страшну таємницю: перекис водню не допомагає при пораненнях. Давайте, бібліотекарі, підхопимо ініціативу і допоможемо українській громаді розпрощатися ще з якимось міфом. Вуді Ален якось пожартував: «Я закінчив курси швидкочитання. Мене там навчили читати текст по центру внизу сторінки. Після закінчення курсу я прочитав «Війну і мир» за 20 хвилин. Це щось про Росію». Кожен, напевно, хотів би опанувати якісь спеціальні методики, щоб без надзусиль вдвічі, чи навіть втричі збільшити свою швидкість читання. Шкода, але подібних магічних технік не існує, більшість людей читає приблизно 300 слів за хвилину, і зі збільшенням швидкості розуміння та запам’ятовування прочитаного стрімко знижується. 

     У деяких випадках допустимо пожертвувати розумінням в обмін на швидкість, наприклад, коли шукаєте у тексті якийсь конкретний фрагмент. Однак, для хорошого розуміння вам потрібно буде уповільнитись до 200-400 слів за хвилину, а подекуди доведеться ще й перечитувати текст для кращого запам’ятовування. 

     Popular Science пропонує використовувати кілька немагічних прийомів, які допоможуть покращити швидкість читання: 

Попередньо переглядайте текст для пошуку маркерів, що допоможуть швидко виявити центральні ідеї (зміст, назви розділів, курсив, підкреслення ітп.); 

Дослідження показують, що люди краще читають тексти надруковані на папері, ніж з ноутбуків, смартфонів, чи електронних читанок; 

Якщо, все таки, ви читаєте з електронних ґаджетів, то налаштуйте оптимальний розмір шрифту, адже зі збільшенням розміру букв зростає і швидкість читання; 

Створюйте нотатки для кращого запам’ятовування; 

Збільшуйте свій словниковий запас! Коли ви знаєте більше слів, то скорочуєте витрати часу, що потрібні для їх вірного декодування. 

Словом, читання – швидкий канал отримання інформації, що добре підходить для більшості цілей. Багато читайте, і з прочитаним до вас прийде і швидкість, і розуміння, і стаття в Scopus.

Джерело: https://www.xn--80abaqzevto0rc.xn--j1amh/2018/03/blog-post_19.html#more

Українська літературна мапа

Українська літературна мапа 

Літературним порталом Litcentr запущено он-лайн каталог “Українська літературна мапа”. Це каталог організацій та культурних установ, ініціативних груп та творчих спілок, що займаються літературними проектами в Україні. До розміщення інформації у Каталозі також запрошуються Локації та ЗМІ, що відкриті до співпраці в рамках літературних проектів та культурних ініціатив.

     Платформа сприяє зручному пошуку партнерів та сприяння налагодження співпраці між інституціями, що займаються реалізацією культурних проектів та промоцією літератури в Україні.

Електронна чи друкована книга?

Електронна чи друкована книга? Вибір за Вами

В еру активної інформатизації суспільства ми, бібліотекарі, досить часто стикаємось з питанням, яка книга краще: паперова чи електронна? До бібліотек все частіше починають звертатись за книгами саме в електронному форматі, так як і самі бібліотеки сьогодні себе позиціюють як сучасні, інформаційно-інноваційні центри – і це нормально. Але ніхто з бібліотекарів не скаже, що паперову книгу користувачі беруть рідше, ніж книгу в електронному форматі, тому що друкована книга ще тримає свої лідируючі позиції. І причина не в тому, що вітчизняні бібліотеки не мають вільного та безкоштовного доступу до більш ширшого кола сучасних, популярних електронних видань. Друкована книга увійшла в нову стадію відродження. А щоб ця книга читалась в бібліотеці, вона перш за все там повинна бути – нова, популярна, цікава, в якісній палітурці.

Навіть судячи по собі, можу сказати, що є книги, яких немає у бібліотеці і немає можливості їх купити в книгарні, але дуже хочеться почитати. Тоді звісно альтернативою стає електронна книга. Читати в електронному вигляді дуже зручно в дорозі, у черзі, під час обідньої перерви на свіжому повітрі… Та будь-де! Відповідні гаджети не займають багато місця, його можна кинути і в кишеню, але чи безпечні вони, і як насправді читання з електронного пристрою сприймає наш організм – це вже інше питання.

Якщо питання шкідливості читання в електронному вигляді можна поки що опустити (занадто багато факторів сьогодні впливає на наше здоров’я, а нам вже особисто обирати допомагати його руйнувати або ж ні), то питання сприймання електронної інформації людиною можна і торкнутися.

Наприклад, норвезькі дослідники стверджують, що при читанні з електронних носіїв, людині важче зрозуміти і запам’ятати сюжет твору.

Вчені з університету Ставангера дали 50-ти читачам розповідь Елізабет Джордж на 28 сторінок. Половина з них мали Kindle для читання, а решта – книжку в м’якій обкладинці. Учасників потім попросили згадати аспекти історії, включаючи об’єкти, персонажів, обстановку.

Дослідження показало, що якщо такі фактори, як співпереживання героям, занурення в історію і розуміння читачем розповіді були відносно схожі, Kindle читачі були «значно гірше», коли їх попросили передати події історії в правильному порядку.

Автор спостереження Anne Mangen: «Коли ви читаєте на папері, ви можете відчути пальцями купу сторінок, зростаючих зліва, і тих, що зменшуються справа». Також Mangen, на підставі результатів іншого експерименту, говорить про те, що норвезькі підлітки краще розуміють текст з паперу, а не з цифрових пристроїв.

Раніше, вчені Прінстона з’ясували, що записування від руки набагато ефективніше, ніж друкування на ноутбуці.

Використане джерело: http://econet.ru/articles/54045-uchenye-sovetuyut-chitayte-bumazhnye-knigi

Бібліотеки майбутнього

10 бібліотек майбутнього, які вже існують

Так приємно бачити, що деякі країни ставлять собі за пріоритет розвивати культуру та пропагувати культурні цінності, і що саме головне – виділяють кошти на будівництво нових, мега сучасних бібліотек з цікавим екстер’єром та внутрішнім дизайном. В такі бібліотеки хочеться приходити і повертатися знову і знову. А працювати в таких бібліотеках – мрія! Пропонуємо вам до уваги сучасні бібліотеки з різних куточків світу в яких ви стопроцентово залишилися б жити!

 1. España Library (Mazzanti & Arquitectos)

Культурний комплекс Biblioteca Parque España відкрився в Медельїні, Колумбія, в березні 2007 року. Відкриття центру було для міста подією величезного значення: воно означало повернення до життя, в якому книги важливіші за зброю – після тривалого періоду заворушень. Для комплексу було вибрано місце на пагорбі, видиме майже з будь-якої точки міста. Побудовані там три будівлі комплексу, здалеку нагадують необроблені валуни і здаються продовженням природного ландшафту.

2. Traverwood Library (inFORM studio)

Нова будівля громадської бібліотеці Traverwood, план якої нагадує гігантського мурахоїда, була побудована в штаті Мічиган, США. Комплекс був цілком споруджений з місцевого ясена, вирубаного на ділянці будівництва. Світле дерево і мінімалістичний еко-дизайн надають бібліотеці виразний скандинавський відтінок.

3. Vennesla Library (HELEN & HARD)

Бібліотека норвезького міста Веннесла включає в себе кафе, навчальний центр і книжкове сховище. Зазвичай читальні зали роблять невеликими, темними і задушливими, щоб світло і повітря не пошкодили книги. Архітектори, які працювали над проектом, відійшли від канону. Вони перетворили бібліотеку в просторий ангар зі світлими стінами, великими вікнами, і величезним вільним простором. Якщо ж читачеві потрібно затишне місце для вдумливого вивчення книги, він може влаштуватися на сидінні всередині однієї з перегородок.

4. Bishan Public Library (LOOK Architects)

Сингапур вкладає великі кошти не лише в промисловість і освіту, а й в міське планування і сучасну архітектуру. Бібліотека Bishan Public Library – класичний приклад сучасного сингапурського містобудування.

5. The Poplar Creek Public Library (Frye Gillan Molinaro Architects)

Проект сучасної Будівлі Громадської бібліотеки міста Чикаго розділений на декілька зон, кожна з якіх відділена кольорами: яскраво-оранжевим, салатовим, жовтим – залежно від призначення приміщення або тематики розміщених в ньому книг. Кольорове кодування вважається найпростішім способом організації людських потоків в громадських спорудах.

6. New Stuttgart Library (Yi Architects)

Зовні будівля міської бібліотеки виглядає, як складна двоколірна головоломка, схожа на кубик Рубика. Відкрите планування внутрішнього простору засліплює великою кількістю світла і білосніжними стінами. Єдиний кольоровий акцент в світлому інтер’єрі – книги. Фонди бібліотеки розташовані по периметру будівлі у всіх на виду. На кожному поверсі розміщена література однієї тематики.

7. Liyuan Library (Li Xiaodong Atelier)

Архітектори зробили все можливе, щоб бібліотека Liyuan неподалік від Пекіна здавалася продовженням навколишнього ландшафту. Багаторівневий інтер’єр з численними сходами і полицями різної висоти і конфігурації був натхненний сусідніми пагорбами, а гратки з гілок по всьому фасаду – лісом навколо.

8. Kanazawa Umimirai Library (Coelacanth K & H Architects)

Бібліотека в Японії повинна бути дуже добре освітленою, з великою кількістю природного світла, але без відволікаючих увагу вікон. Рішення – білі стіни з круглими вікнами-ілюмінаторами та мінімалістичним дизайном інтер’єру.

9. Bibliothek Luckenwalde Town Library (FF Architekten)

Завданням архітекторів було перетворити будівлю старої залізничної станції в публічну бібліотеку з окремими корпусами для дітей і підлітків. Місця в будівлі колишнього вокзалу для дитячого залу не знайшлося, тому проектувальники FF Architekten прибудували до нього похилу конструкцію золотого кольору.

10. Seattle Central Library (OMA)

Нова центральна бібліотека Сіетла вважається зразковою – це споруда, в якій гармонійно поєднуються стиль і функціональність. Спроектована архітектурними зірками з бюро OMA будівля має дуже велику площу і складну конфігурацію.

Інформацію взято з Trendymen , inspired

Цікаві факти

Робота з читачами в Середні віки

З опису монастирської практики ХІ століття: «У понеділок другого тижня Великого посту, допоки братія не увійшла в зал зборів, нехай бібліотекар розстелить килим і збере на ньому усі книги за винятком тих, які було видано в минулому році. Брати нехай увійдуть в зал зборів, кожен зі своєю книгою в руці. <...>

Бібліотечна спальня

    

     У студентській бібліотеці Мічиганського університету було створено спеціальне приміщення для короткочасного сну, в якому встановлені 6 розкладачок. Бібліотека працює цілодобово і студенти, які нерідко засипають за столами з комп'ютерами, можуть подрімати на цілком комфортній розкладачці, а потім продовжити свою навчальну або наукову діяльність. Перерва на сон може тривати не більше 30 хвилин.